Уперше в українському мистецтвознавстві та культурології досліджено творчу діяльність Національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г.Шевченка впродовж останнього десятиліття XX ст. у контексті історичного розвитку української художньої культури. Висвітлено історичну динаміку формування нових тенденцій розвитку провідного оперно-балетного театру України в його ставленні до традицій і створенні сучасного українського репертуару. Визначено форми та напрямки інтеграції національного музично-сценічного мистецтва в європейський і світовий культурний процес. Виявлено шляхи та проблеми взаємодії Національного академічного театру опери та балету України ім Т.Г.Шевченка з соціокультурною реальністю, а також з публікою і театральною критикою. Визначено його місце та роль у культуротворчих процесах, а також художньо-творчому житті України. Введено до наукового обігу значну кількість нових документальних матеріалів, що розширює предметне поле дослідження феномену сучасної української оперно-балетної культури, формування інноваційної системи міжнародних взаємозв'язків і творчого взаємообміну. Доведено, що сучасне музично-театральне мистецтво є одним з найголовніших векторних напрямків і невід'ємною складовою у процесі розвитку й утвердження національної культури незалежної України.

  Скачати повний текст